Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Єльников М$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 4
Представлено документи з 1 до 4
|
1. |
Єльников М.В. Резиденція Беклярбека Мамая і місто Орду (до 60-річчя дослідження Кучугурського городища) [Електронний ресурс] / М.В. Єльников // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. - 2013. - Вип. 36. - С. 28-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npifznu_2013_36_4 Проаналізовано проблемні питання Мамаєвої Орди: локалізацію резиденції беклярбека Мамая і місце його вбивства, визначення статусу міста Орду і кордонів "приазовської нумізматичної провінції". Розглянуто можливість розташовування резиденції Мамая в районі Кременді-Базара та його вбивства на річці Йилки-су. Проаналізовано місто Орду, що було столицею Мамаєвої Орди за ханів Абдуллаха і Мухаммед-Булака. До складу "нумізматичної провінції", окрім Приазов'я, включено територію Присамар'я, де значний відсоток монет карбований в місті Орду.
| 2. |
Єльников М. Золотоординські міста нижнього Подніпров’я і Північно-Західного Приазов’я: ступінь та перспективи дослідження [Електронний ресурс] / М. Єльников // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Серія : Історичні науки. - 2014. - Вип. 20. - С. 89-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_i_2014_20_12
| 3. |
Єльников М. В. Городище "Кінські Води" у писемних джерелах XVII – XX ст. [Електронний ресурс] / М. В. Єльников // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. - 2016. - Вип. 46. - С. 19-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npifznu_2016_46_5 На підставі аналізу писемних даних локалізовано золотоординське городище "Кінські Води". Писемні джерела XVII - XX ст. не тільки доповнюють картографічний й археологічний матеріал, а значною мірою дозволяють визначити характер пам'ятки і реконструювати її розташування на місцевості, що надзвичайно актуально в умовах щільної забудови в сучасних населених пунктів. З'ясовано, що пам'ятка розташовувалась на важливій стратегічній магістралі, маркуючи напрямок важливих транспортних торгових комунікацій Євразії, відомій у пізні часи як Муравський шлях.
| 4. |
Єльников М. В. Археологічні маркери південної ділянки Муравського шляху [Електронний ресурс] / М. В. Єльников // Археологія і давня історія України. - 2018. - Вип. 1. - С. 246-260. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/arhdiu_2018_1_18
|
|
|